У своїх поетичних пробах учні ліцею прагнуть передати своє ставлення до навколишнього світу, проблем сьогодення; патріотизму і відданості своєму народові з його культурою та світоглядом, духовності, історичної пам'ті, зв'зку мистецтва з життям, передати радість або печаль, вісловити щастя або біль,- тим самим показуючи своє духовне зростання.
Поезія наших читачів
Мій рідний край, моя Вітчизна,
Земля, по котрій я ходжу, −
Це Печеніжчина привітна,
Всім серцем я її люблю.
Люблю ліси і річку милу,
Що Сіверським Дінцем зовуть,
І дім свій батьківський
привітний,
І школу рідную мою.
Живи ж, земля моя,
І розквітай на радість нам.
Любов безмежну, ласку материнську
Ти віддаєш своїм і донькам, і
синам.
(Сиром’ятнікова Д., 8-А клас).
Зима пришла и замела,
Засыпала все снегом.
Покрыла город пелена,
Укутав вместе с небом.
И белые дорожки,
И белые поля,
Засыпала все стежки
Красавица – зима.
(Верчик Д., 5-Б клас).
Метелица
Метель, пурга и
вьюга
Кружиться над
землей,
Деревья все
покрыла
Красивым серебром.
Все окна
заморозила,
Не видно и дорог,
А видно только
домики,
С которых идет
дым.
Тропинки все
засыпала,
Сковала реки все.
Земля – то ведь
устала,
Ей надо отдыхать.
(Головко А., 5-Б клас)
Твоя любовь
Ты обиды мне прощал
И с надеждой обещал,
Что любить ты будешь.
И, обиду затая,
Говорил ты мне: «Моя…»
Ну, а я, что не люблю,
Быть с тобою не смогу.
Мы расстаемся навсегда.
Ты за разлуку не грусти:
Еще не раз полюбишь ты,
И половинку ты найдешь,
Тогда и ты меня поймешь.
Так прости ж и в этот раз.
И пусть прощает Бог всех нас.
(Капуста К., 10-А клас)
***
Наши души теплее огня.
Все по-разному знают любовь,
И не все одинаково любят,
Но приходим мы к истине вновь
Настоящее чувство не губят!
(Исламова М.)
У могилы отца
Приду и сяду у креста, Поговорю с тобой и расскажу,
Что жизнь моя не так проста,
Цветами я могилу обложу.
Папочка, я так люблю тебя,
Я хочу увидеть тебя сильно,
Хоть и знаю: это невозможно,
Но говорить с тобой же можно.
Все говорят что нет тебя,
И что судьбу не переделать,
Но пусть судьба вернет тебя, Ведь можно что-то сделать!
Ведь жизнь моя наполнена тобой, Хотя она спокойна и уютна.
Все мысли буду я сверять с тобой,
Ведь без тебя, мне очень трудно.
(М. Солоха)
|